ПОМАГИТЕ
незвичайний вид мистецтва;
майстерність силачів;
життя в польоті;
важке випробовування.
Івана Фірцака нарекли Кротоном на честь: *
уславленого античного борця;
відомого у світі актора і циркача;
культуриста Чехословаччини;
чемпіона Британії.
Іван змушений був залишити батьківську родину, бо: *
хотів побачити світ;
виїхав до міста для здобуття освіти;
тато казав, що син їсть за чотирьох;
у такий б намагався продемонструвати власну самостій¬ність.
Святою справою Іван Сила вважав: *
перепочинок після важкої роботи;
обід;
сміх, який завжди бадьорив його;
відвідування театру.
Верховинський хлопець під час роботи на станції роздратував одного кучерявого молодика тим, що силач: *
багато розповідав про рідне село;
чимало їв та пив;
брав на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників;
Г зневажливо ставився до нього.
Зі щоденника Брякуса можна було зрозуміти, що Сила для ньо¬го — це: *
загадка природи;
головний шанс у житті;
засіб для збагачення;
пацієнт для дослідження.
Мадам Бухенбах, уперше побачивши Івана Силу, назвала його: *
не верховинцем, а вернигорою;
лісовим велетнем;
гірським ведмедем;
силою сил.
Укажіть цирковий номер, який мав демонструвати Сила, вперше вийшовши на арену: *
робити фокуси;
їздити з акробатичними вправами на білому коні;
танцювати на блискучій кулі;
боротися з глядачами.
Хто із циркових артистів ніколи нікому не вірив? *
Імпресаріо Пандорський;
акробат Фандіго;
карлик Піня;
Мілена.
Придуманий номер Сили, від чого публіка цирку, була в захваті — це…: *
«Непередбачуваний рубікон»;
«Краса і велич»;
«Залізне серце»;
«Три несподіванки».
За результатами боротьби із Бієр-Мієром Іван Сила отримав: *
келих шампанського від директора цирку;
гонорар;
міжнародне визнання;
згоду мадам Аделії Бухенбах на одруження з Мілкою.
Під час участі в багатьох змаганнях Сила покладався на народну мудрість: *
«Як Іван не зможе, то Бог до Вік живи — вік учись»;
«Чого Івась не навчився, того й Іван не буде знати»;
«Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля».