Звертання виражене прикметником, що перейшов у іменник, у рядку *
Україно, сторононька мила, твоя воля, як зоря, сія.
Тут верба-забіяка наплакала сліз повен двір, тут на голову падає небо, зболіле й кошлате.
Пробудись, коханий, вже іде весна, заспівай, жаданий, хай піде луна…
Журавлі, журавлики мої!Швидше повертайтеся додому.