Зробити конспект твору : Текст "Хліб та вироби з тіста в українському харчуванні"
Основу народного харчування українців становили різні страви з борошна і круп. В Україні хліб пекли переважно з житнього борошна й лише на свята переважно з пшеничного. Найбільшої святості український народ надавав хлібові та його різним - видам виробів. Згадаймо найбільш поширені види хліба та їхнє обрядове призначення.
Коровай — обрядовий хліб, поширений серед багатьох слов'янських народів. Особливе значення коровай має в українському весіллі. Відсутність короваю означала неповноцінність обряду, а людина, яка через бідність була позбавлена весільного короваю, одержувала прізвисько Безкоровайний. Весільний коровай випікали з кращих сортів борошна, із учиненого тіста на маслі, яйцях. Зверху його оздоблювали виробами з тіста: шишками, голубками, жайворонками, качечками, квіточками, колосками.
Калач — обрядовий хліб. Виготовляли його із вчиненого тіста, як правило, плетеним з трьох-чотирьох качалок. Калачі були звернуті у великий овал, нерідко з діркою посередині. На півдні Поділля, Буковини, у Карпатах калачі виконували функцію короваю, їх там випікали багато — для обдаровування на застіллі, для дарування тощо. У тих районах, де випікали коровай, калачі виконували допоміжні, менш престижні функції: ними обмінювалися роди, маленькими калачами за на весілля.
Лежень — весільний обрядовий хліб, різновид калача. Проте лежень робили завжди овальним та великим — як із плетінки, так і з цілої довгастої хлібини. Зверху, подібно до короваю, прикрашали оздобами з тіста. Лежень возили молоді до нової родини: молодий — для тещі, молода — для свекрухи. Ділили його на другий день весілля, а доти він лежав на столі перед молодими, чекаючи своєї долі (звідси, мабуть, і його назва).
Верч — весільний обрядовий хліб, різновид калача, лежня. Готували його на Поліссі. Готували здебільшого для обміну між родинами: молодий привозив верч для тещі, молода — для свекрухи. Форма його була овальною, як у лежнів, однак прикрасами зверху його оздоблювали рідко.
Паска — весняний обрядовий хліб, готували до Великодня. Готову паску прикрашали цукровою поливкою, фарбованим пшоном чи маком. Свяченою паскою починали великодній сніданок.
Калита (калата, маламай) — обрядовий хліб, який готували на Андрія (13 грудня). Калита, яку пекли перед святом зимового сонцестояння в сонцеподібній формі, ймовірно мала зв'язок з давніми гуляннями на честь народження світла.
Жайворонки (сороки) — печиво, що випікали на свято Сорока святих (19 березня). У кожному господарстві хазяйка робила у цей день 40 книшиків, калачиків, бубликів або булочок, схожих за формою на пташок.
Мандрики — обрядове печиво, що готували на Петра (12 липня). Це пампушки, спечені із пшеничного борошна, яєць, сиру.
Шишки — весільне обрядове печиво, яке випікали з коровайного тіста.