Зробіть повний синтаксичний розбір.
Очі — ніби з весняної хмари: у них і подив від того квіту, що затоплює повесні цей підлісний масив міста, і якась сторожкість, яку можна побачити тільки в очах матері, і мудра задума, що влягається десь глибоко барвою яблуневої пори золотої осені (В. Качкан).