Знадвору щось шаруділо по стінах, немовби нічний птах стиха черкав крильми колоди... І потім знов ніби якийсь великий звір зачалапав навкруг
дому, його обережні кроки чулися водночас від усіх стін. Олекса тихо підвів-
ся зі свого ослона, в ту саму мить світло в дверях заступило щось високе,
чорне, — воно геть витіснило вечір, внесло до хати ніч і непевно просувалося
своєю здоровенною постаттю вперед. Остап!»
сказала поганкувата своїм
злим голосом. І тоді всі його впізнали. То був один із сліпих кобзарів, дід, що
ходив зі своєю дванадцятиструнною бандурою по селах і співав про велику
славу козаків, про їхню одвагу й вірність, про їхніх гетьманів, про Кирдягу,
Кукубенка, Бульбу та про інших героїв, і всі охоче слухали його пісні...
Синтаксичний розбір​

Zzzz151    1   23.10.2020 20:26    3