Записати правильно частки (разом, окремо, через дефіс), розкриваючи дужки. Ані/скільки, мов/би/то, не/вже, де/небудь, ото/ж, бо/дай, кинь/бо, якось/то, давай/но, ні/так/ні/сяк, де/що, не/вже, хто/зна/як, чи/мало, ледве/чи, навряд/чи, як/раз, будь/як, що/небудь, авже/ж, ад/же, ні/би/то, аяк/же, еге/ж.

Аніскільки (разом), мовбито (разом), невже (разом), де-небудь (через дефіс), отож (разом), бодай (разом), кинь бо (окремо), якось-то (через дефіс), давай-но (через дефіс), ні так ні сяк (окремо), дещо (разом) та де що (окремо), невже (разом), хтозна-як (через дефіс), чимало (разом), ледве чи (окремо), навряд чи (окремо), якраз (разом), будь-як (через дефіс), що-небудь (через дефіс), авжеж (разом), адже (разом), нібито (разом), аякже (разом), еге ж (окремо).

Объяснение:

Дещо – правильний варіант написання вказівного займенника, пишеться разом. Слово означає предмет або подію, яку не хочуть називати. За українським правописом частка «де» з іншими частинами мови пишеться разом: дещо, дехто, деколи. (наприклад, "Я дещо забула зробити.")

Де що – правильний варіант написання прислівника місця і займенника, пишуться окремо. При цьому при вимові наголосом виділяється кожне слово і між ними є відчутна пауза. (наприклад "Ніяк не можу збагнути де що лежить.")