як вигуки й звуконаслідувальні слова виділяються
у вимові й на письмі.
1. Протягли своє «ку-ку-рі-ку» горласті півні (Панас Мир-
ний). 2. Тью-i, тi-i-i... Ні, зовсім не так. Трию-тix-тіх... (М. Ко-
цюбинський) 3. Як увійдем у волячо-коров'ячо-овечу половину,
так саме тобі: Му-у-у! Бе-е-е! Ме-е-е! (Остап Вишня) 4. Гов,
Лукашу, гов, го-го-го-го! А де ти? (Леся Українка) 5. Які зу-
стрічі, які прощання за Дніпром та Бугом! — Здрастуйте!
Прощавайте! (О. Довженко)