Як тільки поч…нуться жнива, приносить бат…ко пуч…к пш…ничних колосків і чіпляє над вікном. У хаті пахне полем. І радіс…но якось стає. В..сить пуч..к пш…ничних к..лосків літо, в…сить осінь, весну аж до нового вр..жаю. А потім – бать..ко пр…носить свіжі колоски. Бат..ко любить працювати в полі і я ..малку полюбив землю,пш..ницю, степ. (Не)має нічого кращого, ніж вийти (рано)вранці в поле й зустріти схід сонця. Ця врочиста хвилина у пам’ятку мені змалечку. І тепер я люблю, як червоніє небо на сході, як випливає (з)за гори велика золота куля, як займаються іскорки в краплинах роси. Коли сходить сонце пахне пш…ниця, пахне земля... І такий малий світ...