ВИПРАВИТИ ПОМИЛКИ Так цілу довгу темну ніч Шимон сторожує. Мережку за мережкою ниже, настрочує Шимонова уява. Думка за думкою картина за картиною пробігають перед ним живі та яскраві, мов на весняному всонні. А в кожусі, в повстяках йому тепло. Вгрівшись, він мо' й задрімав би, мо' й заснувби, дак Сонині слова, Сонині докори дратують його, мов оси, і він думкою провадить суперечку з нею, довго провадить: то вмовляє, то нахваляється; то висміює з її не розумних запиречень, то, врешт почикать трохи, як член профспілки як людина, що має червону книжечку. А вранці, здаючи ларка, Шимон чогось зхвильований. Прикажчики балакають до нього, а він словами плутає і дуже поспішаєтся до дому йти. Зігнувся чогось, закладає руки в рукава, а пустившись іти боїться назад озирнутись. Прикажчики переглянулись один з одним, підморгнули один одному і гукнули Шимона, щоб вернувся.

tomatlinder    1   26.05.2020 18:19    2