Випишіть прикметники. Виконайте їх морфологічний розбір.

Глеястий берег переходив у зелений, засланий спорише-

вими килимами, моріжок*. Тут, на спориші, і викачувалися

купальники, гріючи ребра проти чарівного сонечка. Далі за

моріжком стояла могутня стіна сторічних берестків.

Ніяке дерево не шумить так журливо, як старі берести. На

вербах листя м’яке, ніжне, навіть лагідне. І шум вербовий ніж-

ний і лагідний. Жерстяне дубове листя у вітровій викрешує

іскри, в його шумі гнів, завзяття, наступальний порив. І дуби

не шумлять — гудуть. А берести, старі меланхоліки, беруть

серце в полон, сповнюють солодкими болями, заносять бозна-

куди, аж плаче те серце — і не знати від чого: від туги, від

щастя чи поривань (І. Семенченко).​

Vikaaaa32    2   31.03.2020 20:40    39