Випишіть неозначео-особові речення. Йдучи зі школи, я ще віддалік помітив біля нашої хати криту
брезентом автомашину. Цікаво, хто ж це приїхав до нас?
Беру під пахву ранець і щосили біжу додому. На борту машини,
що притулилася поруч з ворітьми, яскравіє напис: «Експедиційна».
Дивно, чого це біля нас зупинилася експедиція...
У хаті за столом сиділо троє незнайомих людей. Двоє старших
чоловіків тримали в руках записники. Молодша, певно, студентка,
порпалася біля магнітофона. Неподалік сиділи дідусь із бабусею.
Я привітався, поклав на ліжко ранець.
Нехай і він сідає з нами, — звертається дідусь
обов'язково
до гостей. — Хлопець він тямущий. Вже чимало зро-
бив записів. Може, подивитеся той зшиток?
Гаразд, — згоджується найстарший. — Обов'яз-
ково подивимося. А поки що хочемо від вас дещо записати.
Дідусь знічено посміхається. Певно, переживає.
Та ми, той, — знизує плечима, – невеликі мастаки до балачок.
Еге, не прибіднюйтеся, — уточнив усе той же, повитий сиви-
ною чоловік. — Нам про вас багато розказали ваші односельці!
Щойно настав листопад, то чи є якісь прислів'я про цей мі-
сяць?
запитала студентка і непомітно увімкнула магнітофон. Бобі-
ни на ньому повільно закрутилися. Але дідусь із бабусею не помітили
цього.
Є деякі, — пом'якшав дідусь. — У нас про листопад кажуть так:
жовтню син, а зимі рідний брат.
​

Yournick    1   15.12.2020 00:29    2