Усі люди різні, тому і світ неодноманітний, цікавий. одні у своїх проблемах постійно шука винних, звинувачують владу, яку самі ж і вибрали; згадуючи свою батьківщину, вони вживають в зівний займенник «ця» («у цій країні»). інші ж беруть ініціативу у свої руки й долають труди уважають, що вітчизна — це не стільки влада, що у високих кабінетах києва, скільки вони самі і друзі, колеги, земляки, а ще — рідний будинок, стежка до школи, вербий небо а україну вони чують присвійними займенниками «моя», «наша» («у моїй країні »).

викладіть ваш погляд на цю проблему:

"як правильно сприймати батьківщину? чи, може, правда десь посередині? "

сформулюйте тезу, наведіть два переконливі аргументи і доберіть до них по одному прикладу(з власного досвіду, з літератури або історії)

ssmolden    3   28.10.2019 10:16    391