Українська мова 8 клас Тест «Речення з однорідними членами»
1. Із поданих варіантів продовження визначення синтаксичного поняття виберіть той, який є правильним: «Однорідними називаються такі члени речення, які …
1. …які виступають тим самим членом речення.
2. … які належать як до головних, так і другорядних членів речення.
3. … відповідають на те саме питання.
4. … відповідають на те саме питання і перебувають в однаковому відношенні для спільного для них члена речення.
2. Укажіть речення з однорідними членами.
1. Раз якось був тихий літній вечір.
2. По дорозі йшов молодий москаль додому по білету.
3. За плечима в його теліпався ранець та торбина з сухарями; через плече висіла сіра московська шинеля, скручена, як обід. (З тв. І.Нечуя-Левицького).
3. З’ясуйте, в якому реченні наявні поширені однорідні члени.
1. Для нього світ починався пітьмою. (П.Загребельний).
2. Зелена земля і синє небо дрімали в легеньких сутінках (І.Нечуй-Левицький).
3. Глуха чорнота заливала все довкола, і він борсався на самому дні її важководдя і плакав у відчаї й безнадії.
4. Вперше Сивок побачив коня віддаля, коли пасся на луках коло річки і дід Родим покликав його посвистом.
4. Виділіть речення з кількома рядами однорідних членів.
1. Легка, біла прозора постать, що в обличчя нагадує мавку, з’являється з-за берези і схиляється над Лукашем. (Леся Українка).
2. Настка, погнавшись за якоюсь звіриною, заблукала в лісі, вже не маючи сподівань порятуватися, зненацька помітила велетенського оленя-рогача небаченої вогнистої масті.
3. Олень струснув рогами, тупнув ногою, мовби при за собою жінку, поволі побіг лісом у найбільші гущавини, тільки високі роги значили його путь, - і Настка й собі погнала за ним свого коня.
4. Впала вона, заплакана й змучена, в обійми князеві, а олень щез, мов дух святий (З тв. П.Загребельного).
5. Укажіть речення з однорідними членами, що має неправильну будову.
1. Буря шуміла в гіллі дерев, завивала в комині, рипіла ворітьми.
2. На ділянці росли баклажани, овочі, капуста, буряки, морква.
3. Школярі посадили біля школи і груші. і яблуні, і абрикоси, і сливи.
4. Кобзар співав повагом, неголосно.
6. Визначте речення з однорідними означеннями.
1. Біля паперті стояли пониклі старі люди.
2. Якась жінка привітно посміхнулася до Марії.
3. Була одна мить, коли Марія хотіла ринутись до входу і впасти пластом на церковний цемент (З тв. Р.Іванчука).
4. Маслюки пахли важко, задушливо. (О.Донченко)
7. Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами речення.
1. Більш за все на світі любив дід сонце.
2. Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок. (З тв. О.Довженка).
3. Учениця записувала його мову окремі речення чи думки (О.Донченко).
4. Спинився – волошка чи не волошка вистромила голівку з-поміж колосочків? (С.Васильченко).
8. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайві коми.
1. Темніє пучок свіжих, кучерявих, польових волошок. (С.Васильченко).
2. Тікаючи од дідового реву, одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в тютюн.
3. Він саме цвів великими золотими гронами. як у попа на ризах, а над ризами носилися бджоли – видимо-невидимо.
4. Велике тютюнове листя зразу обплутало мене. (З тв.О.Довженка).
9. Визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнюючого слова перед однорідними.
1. Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку. (І.Нечуй-Левицький).
2. Його все гніває, все дратує: і той Савченко з вічними жартами, й та небажана філоксера. (М.Коцюбинський).
3. Дивлюся: так буцім сова летить лугами, берегами та нетрями, та глибокими ярами, та широкими степами, та байраки. (Т.Шевченко).
4. Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, неначе від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів. (М.Коцюбинський).
10. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка після узагальнюючого слова перед однорідними членами невиправдано пропущена.
1. З-під чорних стріх вилазять вечірні тіні, повзуть по стінах, гойдаються по садках і виходять блукати на шлях. (І.Микитенко).
2. Все зберегла моя уява ті ночі зоряні, ті дні. (В.Сосюра).
3. Над тією дібровою стояла ніби дуже ясна місячна ніч або ясний вечір. (І.Нечуй-Левицький).
4. Вогнище то згасало, то знову спалахувало яскравим полум’ям. (Я.Баш).
11. З’ясуйте, в якому з речень тире після однорідних членів невиправдано пропущене.
1. І скрізь пливуть широкі звуки гучної, світлої землі. (М.Бажан).
2. Та й дівчина ж була! Велична, хороша, до всякого привітна й ласкава і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок).
3. Стерня, свіже литво полукіпків, снопи і снопи все виблискує золотом, все бризкає жнив’яним сонцем. (О.Гончар).
4. Навкруги була земля, така чорна, пухка, родюча, повесні пишна, восени багата. (М.Коцюбинський).
2. Речення з однорідними членами:
- "Раз якось був тихий літній вечір." Однорідними членами є "раз" і "якось був тихий літній вечір", оскільки вони відповідають на однакове питання і перебувають в однаковому відношенні для спільного для них члена речення "був".
- "По дорозі йшов молодий москаль додому по білету." Однорідними членами є "по дорозі йшов" і "молодий москаль додому по білету", оскільки вони відповідають на однакове питання і перебувають в однаковому відношенні для спільного для них члена речення "йшов".
3. Речення з поширеними однорідними членами:
- "Для нього світ починався пітьмою." Однорідними членами є "Для нього світ" і "починався пітьмою", оскільки вони відповідають на однакове питання і перебувають в однаковому відношенні для спільного для них члена речення "починався".
4. Речення з кількома рядами однорідних членів:
- "Легка, біла прозора постать, що в обличчя нагадує мавку, з’являється з-за берези і схиляється над Лукашем." Однорідними членами є "Легка, біла прозора постать", "що в обличчя нагадує мавку", "з’являється з-за берези" і "схиляється над Лукашем", оскільки вони відповідають на однакове питання і перебувають в однаковому відношенні для спільного для них члена речення "з'являється".
5. Речення з неправильною будовою одн