Твір-розповідь про святкові дні україни

Різдво - один з днів, коли, за традицією, збираються усі члени сім'ї від малого до старого. А оскільки фінські сім'ї великі, свято проходить шумно і весело. Всі разом наряджають ялинку, прикрашають будинок, готують традиційну різдвяну їжу. За стіл сідають 24 грудня увечері. Розпочинають з гарячого глінтвейну з мигдалем, родзинками і імбирним печивом. Потім під ялинкою виявляються довгождані подарунки. Усі подарунки красиво упаковані і на кожному згортку є ім'я того, кому подарунок призначений. Після того, як усе lahjat отримані і розпаковані, можна приступають до їжі.

  Великдень – одне з найбільших християнських свят, що відмічається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали і дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній відправі, а й взяти участь у родинних та громадських обрядах. Це і виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї і обряди, у місті їх майже ніхто не дотримується. Але кожного року на Великдень ми їздимо до бпбусі. Від неї я знаю, що крашанки слід готувати в суботу, тоді вони зберігатимуться протягом усіх свят. Вмію дати крашанці належні фарби і знаю, кому їх дарувати. Так, червону крашанку дарують молодим, бо вона символізує радість життя і любов; пригостити жовтою, символом місяця і зірок, означає побажати хорошого врожаю. Для бабусі я готую голубу крашанку, бо її дарують літнім людям і хворим, бажаючи здоров’я.