Твір про алісу з країни див​

Чи бувають на світі дива? Звичайно, бувають, якщо в них вірити. Вірити так, як це робила головна героїня повісті-казки Льюїса Керролла «Аліса у Країні Див».

За до казкових тістечок і рідин дівчинка стає маленькою і потрапляє до казкового саду. Там і починаються дива.

Аліса познайомилася з Білим Кроликом, що носив білі рукавички, Мишею, яка розповідала чудернацькі вірші, Гусінню, яка давала поради, Чеширським Ко­том, що «сміявся на весь шир» (переклад В. Корнієнка), Шаленим Зайцем і Ка­пелюшником, Казна-Що-Не-Черепахою.

Аліса побувала на шаленому чаюванні, і її запросили на крокет до Королеви. Виявляється, там порушують усі правила: замість ключок використовують фламін­го, замість м’ячів — їжаків, а воротами слугують солдати. Поступово гра перетворю­ється на несправедливий суд над Валетом, якого звинувачують у крадіжці цукерок.

У творі багато перетворень. Окрім Аліси, їх зазнають персонажі, що судять Ва­лета. Усі вони перетворилися на колоду гральних карт. А Алісі доводилося ряту­ватися від їхнього зла.

Усе, що відбувається, схоже на якийсь розгардіяш. Але насправді повість була сатирою на життя, в якому багато безглуздого і незрозумілого. Люди іноді самі все ускладнюють, навіть не підозрюючи того.

А де знаходиться ця Країна Див? Тільки в дитинстві. Бо тільки в дитинстві ти можеш заплющити очі й уявити собі щось подібне. А в дорослому світі цього вже не буде. Тож головне — зберегти на довгі роки відчуття таємничості, дива, не за­мулити його сірою буденністю.