Твір-опис природи за картниою Є.Волкова "жовтень"

Осінь часто називають золотою. Чому, здогадатися неважко: листя на деревах із зеленого перефарбовується в різні відтінки золотого. Жовта охра, червона мідь, зеленувата латунь, коричнева бронза, блідо-жовте і оранжево-жовте золото — всі ці кольори насамперед нагадують про осінь. Подивишся на ліс, який весь пофарбований у такі відтінки, й мимоволі подумаєш: так, золота осінь. Це дуже красива пора, можливо, найкрасивіша в році. У всякому разі, багато художників особливо люблять писати саме осінні пейзажі. Ця тема дає їм найбагатший вибір фарб.

Шкода, що пора ця зовсім недовга. Якщо календарна осінь триває три місяці, то золота осінь — коли всі дерева стоять жовті — всього два-три тижні. І ось, порадувавши наші очі чистими золотими відтінками, листя раптом починає швидко обсипатися.

Те листя, яке ще залишається на деревах, рідшає щодня, листопад посилюється. Земля теж стає покритою золотом, і це золото — опале листя — шарудить під ногами. Від розуміння того, що ця краса недовговічна, настрій мимоволі стає трохи сумним…

Наступає сама яскрава пора осіни — золота осінь. Дерева, перш ніж поринути в довгий сон, накидають золоті одежинки зі стрімко жовтіючих листів. Осінній ліс покритий мальовничим розписом. Блищить на сонце, переливаючись золотцем береза. З легким вітром роняє листи клен. Листопад, хороводом кружляючись, устеляє листами вологу від частих дощів землю. Лісові тропи утворять жовтий коридор, вода в берега ставка посипана різноцвіттям опалих листів. Дерева в лісі пестрят вродою золотий осіни, от тільки дуб раніше всіх обсипався повністю й, оголивши свої сухі галузі, раніше всіх підготувався кзиме