Твір на тему гуси лебеді летять

Повість «Гуси-лебеді летять» надзвичайно мені сподобалась. Михайло Стельмах легко, цікаво, з гумором та водночас ностальгічним сумом розповідає про власне дитинство. Воно випало на важкі післяреволюційні роки, коли країна була спустошена війною, розрухою та голодом. Автор не став прикрашати тогочасну дійсність. Однак дитинство все одно залишилось найчарівнішим часом у житті.

«Прямо над нашою хатою пролітають лебеді,» - так починається перший розділ повісті. Цим же образом твір і завершується. Гуси-лебеді виступають символом швидкоплинних дитячих років, часів, що вже ніколи не повернуться.

Мені дуже сподобався головний герой – Михайлик. Він веселий, кмітливий та винахідливий, завжди знайде собі розвагу та товариство. Однак при цьому він завжди допомагає своїм рідним та друзям. Небайдуже йому й до чужої біди.

Пригоди Михайлика, його свіжий та незвичайний погляд на прості та буденні справи, добрий та влучний гумор, цікава народна мова та казки – все це не може залишити байдужим.

Значне місце у повісті займають ліричні відступи. Автор показує нам розміркування головного героя над власними вчинками, діями інших людей. Завдяки ним можемо відчути, як маленький Михайлик сприймає оточуючий світ, знайомимося з долями та минулим інших героїв.

Повість «Гуси-лебеді летять» - це прекрасна казка та разом із тим надзвичайно реалістичний твір про дитинство, дружбу та родину, життя та смерть, радість та смуток.