Останній подих осені Скоро прийде зима. Вона майже на порозі, зазирає у вікна, стукає у двері. Вже вкриваються вранці калюжі тонкими ламкими крижинками, вже трава, де-не-де зелена, вкрита білим інеєм. Але осінь ще не визнала поразки остаточно: то там, то тут бачиш останні листи на деревах, на клумбах ще живі хризантеми, чорнобривці та жоржини. Вони квітують останні дні, і це сумно, але вони такі гарні і різнобарвні, що коли дивишся на них, на душі стає приємно. Скоро впаде останнє листя, скоро скриються під снігом осінні квіти, але зараз, у цю мить, вони ще радують нас своїми барвами.
Скоро прийде зима. Вона майже на порозі, зазирає у вікна, стукає у двері. Вже вкриваються вранці калюжі тонкими ламкими крижинками, вже трава, де-не-де зелена, вкрита білим інеєм. Але осінь ще не визнала поразки остаточно: то там, то тут бачиш останні листи на деревах, на клумбах ще живі хризантеми, чорнобривці та жоржини. Вони квітують останні дні, і це сумно, але вони такі гарні і різнобарвні, що коли дивишся на них, на душі стає приємно. Скоро впаде останнє листя, скоро скриються під снігом осінні квіти, але зараз, у цю мить, вони ще радують нас своїми барвами.