Ітвір гуцала починається: на полянах поміж дубами викосили траву свіжіша ще лижить у покосах а давнішу згорнули в копички. як він називає

На полях поміж дубами викосили траву: свіжіша ще лежить у покосах, а давнішу згорнули в копички. Повітря насичене тривким зів’ялим запахом, - цей запах згодом переслідуватиме тебе й зимою, нагадуючи про літо, й перед очима поставатимуть широкі галявини, а на них стоять дуби, які ще недавно ввійшли в свою зелену силу. Кожен немов стереже свою галявину, кожен немов неприступна фортеця