Транскрипція твору. ОДА СОНЯШНИКАМ Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, укрите жовтим пилом, проросле пелюстками, світить і золотіє, щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усмішкою. Скільки того сміху на городі. Усі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені, кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди, наблизь своє обличчя до нього, уважного й доброзичливого. Так можна довго дивитись одне одному в очі, і коли ви розлучитеся, то кожен із вас відчує себе багатшим, ніж був.
Будь ласка, дуже потрібно . ів