ТИША

Вузька польова дорога одразу за селом пірнає в ранковий розлив
туману і зникає десь у гущині трав та верболозу. Можна піти стежкою,
протоптаною через лан ще з осені, але не хочеться тривожити солодкої
задуми колосся, що сховало цю вузеньку стежечку від людського ока…
Крізь туманову пелену видно ліс. Невмитий і нерозчесаний, він нехотя
опускається з підгір’я, щоб викупатися в любисткових луках і почати своє
літнє довгодення.
Густа тиша, обважніла від роси, оповила долину, довколишні краєвиди
і ревно береже спокій лугів. Хай там, на шляху, нетерплячі подорожні
поспішають додому, безпорадно гукаючи до гордовитих шоферів, щоб
підвезли. Хай раз по раз пролітають у високості гострогруді літаки,
виспівуючи свої одноманітні пісні, а їй, тиші, берегти спокій долини, що
прокидається поволі й любить довго ніжитися. А куди поспішати, коли так
привільно тут молодій траві і кра росам? Невидимий оркестр оживає
неквапно, немовби вслухаючись у тишу, потім грає все владніше та
запальніше, не знаючи спину до пізнього вечора…
Знайти складні речення, зробити повний синтаксичний розбір.

ПАПА121211    2   24.05.2020 12:38    30