Донецька область у її сучасних межах утворена 2 липня 1932 року. Літописна ж історія донецького краю веде ще до часів князя Ігоря, доля якого стала сюжетом безсмертного "Слова". Вважається, що саме в районі сучасного Слов’яногірська відбулась історична битва русичів із половцями. На території Донбасу розгорнулась, імовірно, і легендарна битва на Калці (нині річка Кальчик). Найстарші міста регіону - Маріуполь, Артемовськ (Бахмут) і Слов’янськ. Візитними картками історії Донбасу є Святогірський монастир і знаменита Савур-могила. Перші письмові згадки про монастир у горах Святогір’я (нинішній Слов’яногірськ) на березі Сіверського Дінця датуються 1526 роком, хоча академік Д. Багалій доводить, що він існував іще до монголо-татарської навали. Інші вчені стверджують, що ще в ХІ-ХІІ століттях серед половецьких станів жили християни-слов’яни, які і вирили перші печери монастиря в крейдових горах над Дінцем. Савур-могила, за легендою, отримала свою назву від імені козака Савура, який героїчно загинув на цій 277-метровій висотці в сутичці з татарами. Основний поштовх розвитку регіону дало відкриття родовищ вугілля та розвиток металургії. Наприкінці XIX століття в Донбасі було засновано 12 металургійних заводів. Важливою подією в історії Донбасу було проголошення тут у 1918 році більшовиком Федором Сергєєвим, відомим під псевдонімом Артем, Донецько-Криворізької республіки із столицею у Харкові. Це політико-адміністративне утворення було покликане відірвати від України, керованої тоді Центральною Радою, гірничо-металургійний промисловий район. Однак проіснувала ця республіка недовго, незабаром Москва окупувала Україну і зайві "республіки" їй були ні до чого. Особливо сильний підйом розпочався на Донбасі в роки перших п’ятирічок. Регіон став головною "кузнею" і "кочегарнею" Радянського Союзу, одним із найбільш високорозвинених промислових районів країни. Тоді почалася друга хвиля його заселення. За комсомольськими путівками, рятуючись від репресій чи просто вирушаючи на заробітки, в 20-30-ті роки сюди стікалися люди з усього Союзу. Не можна залишити поза увагою і такі визначальні для СРСР та України події в історії регіону, як шахтарські страйки 1989 і 1993 років. Останній із них став каталізатором дострокових президентських і парламентських виборів в Україні. Демографічна довідка За даними останнього перепису 2001 року, в Донецькій області живе 4841,1 тис. чоловік (близько 10% населення України), з них 2 млн. 621,2 тис. жінок (54,1%) і 2 млн. 219,9 тис. чоловіків (45,9%). У містах живуть майже 4,4 млн. осіб (90%), у селах - близько півмільйона (10%). Щільність населення одна з найбільших у Європі - 189 осіб на кв. км. В останнє десятиліття чисельність населення області почала різко скорочуватися. Причина - природні втрати, що до 1990-х років перекривалися значним міграційним приростом. Але починаючи з 1991 р. міграційний приплив пішов на спад, і демографічна ситуація стала особливо гострою.