Так, саме до тебе це слово! Це від тебе залежить зараз, чи порветься золота нитка тисячоліть, а чи заграє на сонці!
Чуєш, пісня лунає, ти мимохіть тягнешся вслід за нею
вона старіша від тебе на тисячоліття і на тисячоліття молодша.
Слово в пісні, як вода в ріці. Жива вода рідної мови на ноги
зведе тебе і тоді, коли ти зневірився в усьому. І перше слово
твоє, до мами звернене, материнське слово хай розширює твої
груди озоном людської гідності. Це ти несеш слово в серці, як
наполохану пташку. Слово довірилося тобі і повірило в тебе.
Не сполохай рідного слова, а захисти його, до серця притули,
життям своїм переповни. Ти, саме ти — і ніхто інший.
(За І. Драчем)
Як ви розумієте зміст виділеного речення? Спишіть його й вико-
найте синтаксичний розбір.
5