Ть твір на тему 'подих весни' використовуючи звертання і вставні слова​

З першим подихом весни, все навкруги нас оживає. Вже сонечко гріє трохи тепліше, ніж учора; на гіллі з'являються бруньки і скоро все буде розпускатися і квітнути. Повітря вже стало зовсім іншим, хочеться дихати на повні груди.

Зійшов сніг і подекуди бувають дощі. Навіть вони, разом з вітром, стають теплішими. Ще зовсім трохи і сонце буде пекти.

Заспівали своїх пісень радісні пташки; з'явилися комахи.

Весна дихає ароматною, прохолодною і, в той же час, теплою, свіжістю.

Весна - це життя, це пробудження прекрасного.

я дуже люблю, коли надворі розтають сніги і все починає квітнути. Це просто чудове почуття, яке ніколи не заміниш.

Насправді, я люблю весну ще тому., що у моєї мами день народження. Цвіт дерев, чудове свято Пасха, запах вишні, підсніжники, фіалки і все таке інше. Чи не прекрасна наша планета?

-О ЗЕмле, чого ж ти зажурена??- спитаю мимохідь я.

Мабуть, тому, що не всі бачуть красу весняного подиху. Не всі помічають квіти, а лиш топчуть їх свойми величезними стопами, ігноруючи всі старання.

Весна- це корок до життя, нового, чистого, кращого. З кожним листочком, пелюсткою моя душа розквітає і підставляє сонцю свої знеможені від горя руки. Цей ніжний подих перевертає все всередині, відкриває очі і перехоплює подих. На хвилинку, дві ти забуваєш, як дихати. Здавалося, це ж просто лисття і трава. НІ, для мне це шанс оживити саму себе. Стати кращою в танцях чи співах. Я не говорю, що ми маємо мінятися лише весною. Ні, ми повині міняти кожен день нашого життя, і не тільки нашого.

Весна це мій стимул і моє бажання творити щось прекрасне