Сонце не гріло, а палило. Пастушок Івась втер піт. Він почув якесь чудне деренчання. Хлопець озирнувся. Брат
Грицько он лежить, спить. Овечата розбрелися, скубуть
травичку. Івась розбудив брата.
Грицьку, годі спати. Щось десь грає...
Грицько підвівся. Хрипле деренчання почув і він.
Івась побіг збирати овечат. Брати погнали їх напувати.
Чисте плесо озера палало, горіло, мов розтоплене золото.
I стоптана стежка, що вела до озерця, і багнистий берег
покрилися золотим серпанком сонячного проміння. По той бік
чорною стіною стояв очерет. Він злегка шелестів пожовклим
листом.
Серед очерету сидів пастух Василь і щосили дудiв у зелену
дудку. Далі він замовк і почав збоку на дудці прорізувати
дірочки. Після цього голос дудки не так деренчав, грати стало
зручніше. Вже й пальцями перебирати можна було, як на
сопілці.
Хлопці й собі кинулися вирізати дудки 1.скласти план 2.письмово переказати ​

Dasha1231232007123    2   13.03.2021 20:58    1