Скласти тві мініатюру хліб батько, вода мати використовуючи прислівники з пра вописом разом та окремо з дефісом

Україна – благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні ріки, зливаються з горизонтом золоті хлібні поля.

Хліб… Здавна в Україні вирощували його, шанували, називали святим. Хліб на столі – символ добробуту й гостинності.

У народі завжди казали: “Хліб – усьому голова”.

Український народ споконвіку вирощував на своїй землі хліб. Важкою була праця хлібороба, але й почесною. Посіяний, вирощений, скошений, змолочений, спечений, хлібзберігав у собі тепло долонь хліборобів, їхню любов до землі й до людей.

Наш народ певен: не біда, як є хліб і вода! З хлібом не будемо голодними, вода не дасть нам загинути, бо вона – початок усього. Вона вирощує трави й дерева, напуває звірів і птахів, дає життя людині. В Україні багато річечок і великих рік, які напувають наші поля, ліси, дають питну воду містам.

Але в наш час, на жаль, якісної питної води стає все менше й менше. Забруднені промисловістю водоймища стають небезпечними для здоров’я людей. Гинуть маленькі річки, висихають струмки.

Нам поки що вистачає питної води, а чи вистачить нашим нащадкам?

Безмежнасолодка вода!

Ми з нею багаті, щасливі.

O будьмо ж усі бережливі!

Як зникне солодка вода,

Сльозами солоними світ зарида.

Хліб і вода – вони потрібні нам. Тому нехай будуть наші ріки глибокими й чистими, нехай напувають вони родючу землю, на якій завжди колихатимуться безмежні пшеничні поля!