Скласти схеми до поданих речень, розставити розділові знаки.
Гетьман вдачі плохої лагідної полохливої та й було чого полохатися на його
пам’яті одна віхола замела слід від саней що повезли до Сибіру гетьмана
Многогрішного друга за саньми не менш вірного й догідливого цареві Самойловича а третя вимела з України разом з Мазепою пів війська козацького (Ю. Мушкетик).
Якщо людина самотня якщо в неї нікого немає вона шкодує на свою самотність на те
що ні з ким перемовитися словом що ніхто їй не поспівчуває а їй самій немає ким
клопотатися якщо ж вона обтяжена сім’єю і їй потрібно годувати дітей а також інших членів сім’ї дружини старих батьків турботи про хвороби покладені на її плечі вона вглибині душі а то й уголос скаржиться на долю проклинає світ і годину в яку вонанародилася (Ю. Мушкетик).
Василько вибіг з хати й пірнув у сумерк що сизів від морозу перед сходом місяця сумерк кришився на лютому холоді й липнув памороззю до ніздрів стягував щоки до задубілого мов кістка підборіддя перед Васильком зачорнів немов велика клітка ліс де зачаїлися дикі звірі готові кинутися на нього й роздерти він бачив колись як дресирувальник ненажерних хижаків безстрашно входив у вольєри до тигрів та левів і не може такого бути щоб не боявся проте так здавлював у собі страх що здавався безстрашним і звірі тулячись до ґрат німіли перед його відвагою головним було для нього не подати знаку що боїться й тоді страх перемінювався на хоробрість (Р. Іваничук).
Гетьман вдачі плохої, лагідної, полохливої, та й було чого полохатися на його
пам’яті, одна віхола замела слід від саней, що повезли до Сибіру гетьмана
Многогрішного, друга за саньми не менш вірного й догідливого цареві Самойловича, а третя вимела з України разом з Мазепою пів війська козацького (Ю. Мушкетик).
Якщо людина самотня, якщо в неї нікого немає, вона шкодує на свою самотність, на те,
що ні з ким перемовитися словом, що ніхто їй не поспівчуває, а їй самій немає ким
клопотатися, якщо ж вона обтяжена сім’єю і їй потрібно годувати дітей, а також інших членів сім’ї, дружини, старих батьків, турботи про хвороби, покладені на її плечі, вона вглибині душі, а то й уголос скаржиться на долю, проклинає світ і годину, в яку вона народилася (Ю. Мушкетик).
Василько вибіг з хати й пірнув у сумерк, що сизів від морозу перед сходом місяця, сумерк кришився на лютому холоді й липнув памороззю до ніздрів, стягував щоки до задубілого мов кістка підборіддя, перед Васильком зачорнів, немов велика клітка, ліс, де зачаїлися дикі звірі, готові кинутися на нього й роздерти, він бачив колись як дресирувальник ненажерних хижаків, безстрашно входив у вольєри до тигрів та левів, і не може такого бути, щоб не боявся, проте так здавлював у собі страх, що здавався безстрашним, і звірі, тулячись до ґрат, німіли перед його відвагою, головним було для нього не подати знаку, що боїться й тоді страх перемінювався на хоробрість (Р. Іваничук).