Зранку відкривши очі на вікні я побачив красиві візерунки. Вставши я підійшов до вікна й став розглядати красу. Дерева були білі - білі на якому сидів снігур який теж відчував холодну,люту зиму. А он подивись озерце ! Воно теж біленьке , а вода мов скло . Пам'ятаю як я з Олегом купався в ньому! Сніг лежить великими купами . Вітер холодний мов цілий рік чекав щоб випустити цей холодний подих!