кожен, хто бачив онезьке озеро, назавжди запам’ятав сувору красу його берегів. тихо хлюпають довкіл спокійні, ліниві хвилі. споконвіку омивають вони цей граніт і полірують його. на блискучій поверхні гранітних брил де-не-де знаходимо дивні зображення. придивімося: тут обрис човна, у ньому кілька
веслярів. поблизу окремі зображення риб. далі кудись біжить стадо оленів. їх переслідує людина
кожен, хто бачив онезьке озеро, назавжди запам’ятав сувору красу його берегів. тихо хлюпають довкіл спокійні, ліниві хвилі. споконвіку омивають вони цей граніт і полірують його. на блискучій поверхні гранітних брил де-не-де знаходимо дивні зображення. придивімося: тут обрис човна, у ньому кілька
веслярів. поблизу окремі зображення риб. далі кудись біжить стадо оленів. їх переслідує людина