Серед багатьох місяців особливе місце належить серпню. І це цілком природно. Протягом року хлібороб, якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того, як

защедрив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Тому із серпнем

вінцем року - люди пов'язували свої найсокровенніші надії.

Але одна справа

виростити врожай, а інша Вчасно зібрати збіжжя. Не випадково в

народі казали: «Один серпневий день рік годує». Тому хлібороби відкладали всі нагальні

справи, намагалися зосередити зусилля лише на жнивах. Зрання й до пізнього вечора селяни

не мали перепочинку, бо, як мовиться в прислів'ї, «серпень втоми не знає усе збирає, при-

пасає».

(1) Як відомо, кожен місяць мав свої «перепочинкові дні». (2) До таких належали більш

чи менш значущі свята, якими й регулювали працю з відпочинком. (3) Лише для серпня

народно-обрядова структура їх майже не передбачала. (4) Традиційний агрокалендар свідомо

зробив виняток місяцеві жнив. (5) Для цієї пори року існувало золоте правило, що опред-

метилось у народному прислів'ї: «У хліба короткі ноги, як утече, то й довгими не наздо-

женеш» (В. Скуратівський).

1

Kirill4421    3   27.04.2021 11:26    7