Розставьте розділові знаки
Усе частіше наповзають на плавні темно/сірі важкі тумани. Вони течуть, як повноводні ріки, чіпляютьсяя за очерети, окутують їх і дрімають до пізнього ранку. Аж поки пригріє сонце й повіє від Дніпра вітер, тоді вони починають диміти, ворушаться, як живі, непомітно щезають, тільки де-не-де затримається білий струмінець, не/мовби там козак щойно викурив люльку. Вода набирає з неба холоду, парує, віддає йому п..янке літнє тепло. Нічні тумани холодні й тугі, хоч нагортай їх лопатою, людські голоси набрякають од них і глухнуть. Найдосвідченіші козаки січові діди, які вік звікували в плавнях, заблукають у них на човнах і потім кажуть, що їх водила мана. Іноді, коли згори наляжуть хмари, туман не розвіюється цілісінький день. Буває таке й у безхмарну погоду. Опівденне багр..яне сонце тоді не сяє, ніби знекровлене, не пробивається промінням, біліє, неначе/б/то пр…в..лике кружало сиру. Його видно, мов крізь розведене водою сніжно/біле молоко. Під ранок з/рештою такі тумани скрапують густими росами чи й т..м..яним дощем.