Розставити розділові знаки :

Я відчуваю: з жил моїх зриваються слова і рими. Співайте нам кедри вкриває смеркання блакитн тінистим плащем. Сонце зійде лід розстане. Говори говори моя мила твоя мова співучий струмок. Глянула аж засвітився сніг. Іволги завели таку белькітняву наче лаялися і з серця не поспішали слів вимовити одні бджоли сумно гули перескакуючи з квіточки на квітку. Усе чарує зір кругом роса і луг і води. У всякого моря свій берег є у мрії його не бува. Дзвонять зорі кришталеві відчиняю двері дневі. Над водами хиляться лози лелека пливе в висоті злегка помахуючи крильми. Хай береться сумом вечір веселіший ранок буде. По обрію неба сірими та ліловими баранцями побігли волохаті хмаринки з дерев стиха знімалися й задумливо падали на землю сухі листочки. Не голосні мої пісні вони лунають, мов у сні. У грудях дивне відчуття власне серце теж на крила й теж хоче відлетіти. Душа від таємниці завмирає куди мене ти доле поведеш? Настане ніч тобі насниться недремний сад в цвіту в зірках. Запалає місяць небесне світило засяють зорі земля потоне в сріблястім морі. Горлиці в кущах жалібно туркотали зозулі перелітаючи з деревини на деревину мов найнялися кувати. У затишних долинах темнисто сріблились тихі стави на них, неначе в глибокому сні зривалися птиці. Гори співають мовчить далина. За обрій кликала стежина вона у шлях переросла. Я знаю слабкість це одна з диверсій. З села приїхала моя родина цвіте барвінком усмішка моя. Людина багато в чому схожа на пташку в ранній молодості нестримно тягне її з дому.

Zeinalovag    3   16.03.2020 16:07    10