І
Розставити розділові знаки:
Від сліз і крові солону ковтали наругу храми на
землю падали дзвони із вирваними язиками.
Ішли бики здіймалися боки переступали ноги вайлувато мого дитинства неблизькі роки свою гарбу тягнули поміж хати.
В грозовім тривожнім зблиску небо суша і вода на краю землі колиску ві- тер атомний гойда.
Хвиля вихлюпом зеленим затопила скелі хмурі рвійно весело шалено зачинає вітер бурю!
Вирушає в зиму неокраю за багряну сонячну гряду тихий смуток снігом опадає по сліду твоєму по сліду.
Я для тебе силець не плету не збираюсь обтинати крила я сама у синю ви- соту тільки щойно вирватись зуміла.

Вже тільки сон мій пам’ять дорогу інак освітить у нічній годині тобі назу- стріч боса по снігу біжу я не зронивши ні сльозини…
Серце я об горе розбивала об холодні душі кам’яні я тебе роками забувала поминала не приснись мені!
Привіталась осінь із зимою з осінню розкланялась зима непогода землю обійма привіталась осінь із зимою.
Казка моєї зими ополудні в заметілі пішки ішла з людьми шляхи ж усе до- вшали білі.
О, листя ж багрянисте не зелене останнє з шерхотом зліта за журавлиним вирієм на мене чека очей осіння теплота.
Переконатися пора зробиш зло не жди добра.

slobodzean02    2   19.03.2020 03:39    2