Розділові знаки упущено
Не сходить сонце на Вкраїні напевне й місяця нема. (М.Стельмах.) Дещо правда піднялось із тії неслави. (Д.Павличко.) Здається навіть небо споглядає пишноту саду килимок зела. (О.Ющенко.) І райдуга стоїть повірте на півсвіта. (А.Малишко.) Ти навіть сам наспівуєш бувало як запорозьке військо виступало. (М.Рильський.) Мабуть ти учивсь співати на руїнах Січі. (О.Афанасьєв-Чужбинський.) Народившись у Полтаві цьому полковому козацькому війську Котляревський звісна річ іще в дитинстві багато чув про події на Запорожжі. (О.Гончар.) Не вернулись додому із походів герої і навіки я з ними на жаль розлучився. (Д.Луценко.) Звісна річ мене не вбити бо я встав на те щоб жить. (Д.Павличко.) Буває серце стисне відчай. (Є.Будницька.) Власне жити завжди важче ніж вмерти. (П.Загребельний.) Може хто знайшов ту долю що з воза упала? (В.Забіла.) Звісно сором мужикові купований хліб їсти а своє поле неоране кидати. (Б.Грінченко.) Ніколи я не сподівався знайти в цьому на перший погляд грубуватому практичному в житті парубкові такої гарячої жаги до науки. (С.Васильченко.)