Рослинність заповідника розміщується поясами залежно від висоти ділянок над рівнем моря. нижній пояс до висоти 450 м сформований дубом пухнастим з підліском із граба східного, а на ділянках північної експозиції, що добре збереглися, - дерену справжнього. до висоти 700-750 м над рівнем моря простягається пояс лісів дуба скельного, звичайними супутниками якого є граб звичайний та ясен звичайний. вони збереглися значно краще, ніж ліси нижнього поясу, мають високу зімкненість крон. вище, до самої яйли, або до вузької смуги лісів із сосни сосновського, лежить пояс букових, грабово-букових та грабових лісів (780-1200 м над рівнем моря). завдяки сприятливим грунтово-кліматичним умовам на окремих ділянках бук утворює високопродуктивні насадження із запасом деревини 700-750 м3/га. нині такі насадження стали рідкісними. вони збереглися лише на території заповідника, і є дуже цінними. вік деяких із них сягає 250-300 років. звичайним супутником бука біля верхньої межі цих лісів є ендемічний для криму вид - клен стевена. на південному схилі головного хребта ростуть соснові, у нижчому поясі (до 400 м) - дубово-соснові ліси із сосни кримської та дубів скельного і пухнастого. тут часто трапляються і такі листяні породи, як клен стевена, горобина , берека, сумах дубильний. наступний пояс до яйли займають буково-соснові ліси із сосен кримської і сосновського з буковим ярусом.

зробити лінгвистичний аналіз тексту за планом
1.тема тексту
2. стиль тексту, тип мовлення
3. мікротеми
4. мовні засоби міжфразного зв'язку
-контекстуальні синоніми
-тематична лексика
-лексичні повтори
-риторичні запитання, оклики
- займенники, сполучники
- комунікативність тексту: функціі тексту

nikita2003201711    2   15.09.2019 23:32    5