1. Києве мій рідний! Чаруєш ти красою ночей своїх безкінечно чарівних; зорями на небі, що ніколи не погаснуть, що завжди просвіщатимуть дорогу нам у, здається, навіть самих неможливих шляхах. 2. Мамо, не передати словами ту любов, повагу, подяку до тебе. 3. Ти мені надію даєш неможливу, на вірний шлях наставляєш мене; і скільки не казав би я, Україно, рідніше за тебе нікого не знайду ніде.
2. Мамо, не передати словами ту любов, повагу, подяку до тебе.
3. Ти мені надію даєш неможливу, на вірний шлях наставляєш мене; і скільки не казав би я, Україно, рідніше за тебе нікого не знайду ніде.