речення.
Доки ми посипаємо сіємо-віємо та викрикуєм свою колядницьку хвалу
цій хаті і сімейству її із покутя з-під рушника весь час дивиться на нас на
дошці мальована Пречиста Матір з Немовлям дивиться уважно й
доброзичливо вона оцінює наші завзяті старання та нашу чемність бо ж
посипали ми тільки житом-пшеницею а головне від душі повними жменями
той зичливий іконний погляд з-під рушника почуваємо й тоді коли
відкричавшись та ждучи дарунків ще якийсь час топчемося біля порога
весело розбурханим після співу юрмиськом а жінка з німбом довкруг голови
по-материнськи озирає кожного з нас. ( О.Гончар.)

Катядонецк    2   27.03.2020 16:26    19