Провідміняйте наступні іменники. Душа, серце, дощ, сіль, учень, ім’я, сім’я.
Випишіть із тексту речення зі звертаннями. Підкресліть у них всі іменники, зазначивши в дужках рід, число і відмінок.
Дорогий читачу, пригадай собі, як біля доріг, струмків, річок, озер, у парках можна зустріти великі хащі верболозів або ж дерева з розкинутими гілками, які деколи досягають тридцятиметрової висоти. Верба (лоза) найбільш поширена як природний матеріал. Міцна, зручна в плетінні, вона підходить для виготовлення різних виробів.
Плетіння з лози – один із найдавніших видів народного мистецтва. Але ми майже не знаємо імен народних майстрів минулого, зате добре закарбувалося їхнє амплуа. Свою майстерність вони передавали від батька до сина, від діда до внука, як у народі кажуть, «з рук у руки, щоб і в тебе, дитино, руки не росли зі спини».
Перебудуйте розповідні речення у спонукальні зі звертаннями, питальне – у питальне зі звертанням. Пам’ятайте, що звертання завжди використовуються у кличній формі й виділяються комами.
Зоря моя вечірняя сходить над горою. Зозуля-зозуленька нащо кувала? Спить моя дитина золота, спить моя тривога кароока. Встала моя дитина, бо через Україну, через нашу хату вже качки летять. Співала ненька тихесенько, як давно співала.
Відповіді до завдання 1.
Душа (душі, душі, душу, душею, на/у душі, душе).
Серце (серця, серцю, серце, серцем, на/у серці, серце).
Дощ (дощу, дощеві/дощу, дощ, дощем, на/у дощі, дощу).
Сіль (солі/соли, солі, сіль, сіллю, на/у солі, соле).
Учень (учня, учневі/учню, учня, учнем, на учні/учневі, учню).
Ім’я (імені, імені, ім'я, іменем/ім'ям, на/у імені, ім'я.
Сім’я (сім'ї, сім'ї, сім'ю, сім'єю, на/у сім'ї, сім'є).
Відповіді до завдання 2.
Дорогий читачу, дитино.
Іменники: читачу (ч.р., одн., Кл.в.), доріг (мн., Р.в., жін.р (у початковій формі)), струмків (чол.р., мн., Р.в.), річок (жін.р., мн., Р.в.), озер (сер.р., мн., Р.в.), у парках (чол. рід., мн., М.в.,), хащі (мн., Н.в.), верболозів (мн., Р.в), дерева (с.р., мн., Н.в.), гілками (жін.рід., мн., Ор.в.), висоти (жін.р., одн., Р.в.), верба (жін.р., одн., Н.в.), лоза (жін.р., одн., Н.в.), матеріал (чол.р., одн., Н.в.), в плетінні (сер.р., одн., М.в.), виготовлення (сер.р., одн., Н.в.), виробів (чол.р., мн., Р.в.), плетіння (сер.р., одн., Н.в), лози (жін.р., мн., Н.в.), видів (чол.р., мн., Р.в.), мистецтва (сер.рід., одн., Р.в.), імен (сер.рід., мн., Р.в.), майстрів (чол.р., мн., Р.в.), амплуа (сер.р., невідм.), майстерність (жін.р., одн., Н.в.), батька (чол.р., одн., Н.в.), сина (чол.р., одн., Р.в.), діда (чол.р., одн., Р.в.), внука (чол.р., одн., Р.в.), у народі (чол.р., одн., М.в.), рук (жін.р., мн., Р.в.), у руки (жін.р., мн., Зн.в.), дитино (жін.р., одн., Кл.в), руки (жін.р., мн., Н.в.), спини (жін.р., одн., Р.в).
Відповіді до завдання 3.
Зоре моя вечірняя, зійди над горою. Ой зозуле - зозуленько, нащо ти кувала? (Т. Шевченко.) Спи, моя дитино золота, спи, моя тривого кароока. (М. Вінграновський.) Встань, моя дитино, бо через Україну, через нашу хату вже качки летять. (М. Ткач.) Співай, ненько, тихесенько, як давно співала. (Уляна Кравченко.)
Объяснение:
вот
Объяснение: