Простим є речення: А. Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг.
Б. Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах.
В. Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється.
Г. Не доля вирішує – людина творить свою долю.
Неправильно побудовано словосполучення:
А. Відчинити двері.
Б. Не підводячи підсумки.
В. Наполягати на своєму.
Г. Залежно від віку.
Складений іменний присудок є в реченні:
А. Матері забуть не в силі.
Б. Увечері люди почали сходитись.
В. Я – долонька рідної ріллі.
Г . Ми протирали штани на шкільній парті.
Складений дієслівний присудок є в реченні:
А. Високо в небі роїлися золоті зорі.
Б. Аж ось стали хмарки збиратися.
В. Скільки літ пролетіло, промчало.
Г. У долину поміж садків лебедями пливли хати й не наважувались у
річку вступити.
Тире пропущено між підметом і присудком у реченні:
А. Усяка праця почесна.
Б. За погані речі треба бити в плечі.
В. Земля не полігон, земля це нива, щоб сіяти.
Г. Порожній млин і без вітру меле.
6. Позначте речення, в якому допущено недолік при узгодженні присудка з підметом:
А. Десяток олівців лежали в шафі.
Б. Більшість учнів відвідує спортивну школу.
В. З того часу минуло три роки.
Г. Директор Антоніна Іванівна підписала наказ.
7.Позначте речення, яке є поширеним:
А. Богдан із Тарасом пасуть задніх.
Б. Деякі випускники стали журналістами.
В. Фільм виявився цікавим.
Г. Налетів сильний вітер.
8.У якому реченні пропущено розділові знаки:
А. Без роботи день роком стає.
Б. Хіба є хто на світі крилатіший за людину?
В. Рання пташка росу оббиває.
Г. Море рибальське поле.
9.Зробіть синтаксичний розбір речення, вкажіть частини мови.
Із поданого речення випишіть усі словосполучення:
Обабіч дороги в золотих полумисках соняшників бенкетували бджоли.
10. Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Випишіть прості речення , підкресліть граматичну основу:
Побратимство в запорожців перебувало у великій шані. Народні оповідання зберегли нам багато випадків про те, коли козак, одшукавши свого побратима в неволі й не маючи коштів, щоб його викупити, віддавався сам на каторгу з тим, щоб турок випустив його побратима на волю... На знак побратимства запорожці мінялися хрестами з тіла, а далі в них усе було спільне. У походах побратими не з’їдять один без одного шматка хліба. У боях же вони билися поруч і рятували один одного від смерті. (За А. Кащенком).