Прочитайте текст. Випишіть дієприкметники,
поставте до них питання.
Після довгого літнього дня, коли сонце сідає, а
розпечена земля поволі скидає з себе золоті шати,
коли на бліде, утомлене днем небо з'являються
крадькома несміливі зорі, Маланка з Гафійкою
волочать курною дорогою утому тіла й приємне
почуття скінченого дня. Вони несуть додому
спечене, як і земля, тіло, а в складках одежі пахощі
стиглого колоса... Розігнута врешті спина, спущена
вільно рука, ще злегка тремтяча од цілоденного
напруження, м'який пил під ногами, замість стерні,
здається тепер щастям (М. Коцюбинський).