Насамперед кожному із нас потрібно зрозуміти те що Шевченко поет з великої літери. Пророк та здібний художник. І будь що ми у нього попросити не можемо. Але є одне унікальне прохання, яке, на мою думку, попросив би кожен. Воно звучить так: "Тарасе, я хочу щоб ти вічно залишався у наших серцях, і твої вірші і до нині так дзвінки лунали, мов щебіт весняних перелітних птахів". Я знаю, що це лиш маленьке прохання. А чи здійсниться воно чи ні. Нікому цього не знати. Бо ти вже давно не знами, Тарасе. І твої прожиті роки залишуться у наших маленьких серцях