Привіт потрібна , будь невеликий твір на тему : " щастя - це казкова жар- птиця, за якою женеться людина і яку ніколи не впіймає". не з інета, будь ласка, і з одним прикладом) звісно будуть пункти)
Кожна людина на Землі мріє стати хоч колись щасливою. Але що таке щастя? Одним для здійснення цієї мрії потрібна влада, іншим- любов, комусь - тиха хатинка на березі океану. Але навіть досягаючи своєї мрії , людина відчуває через деякий час , що досягла не того, чого бажала понад усе. "Добра забагато не буває", - кажуть у народі, пояснюючи постійну жагу . Але я не згодна з таким поясненням.
"Щастя - казковий птах, якого ніколи не спіймати" ? Ні ! Гадаю, щастя - це стан душі й розуму. Чи дійсно людині для щастя потрібно щось матеріальне? Всі люди бажають одного - любові. Коли прагнуть влади, бажають замінити нестачу любові маревом із поваги та страхом інших. Говорячи про "хату , що з краю", мріють забути , що не мають справжніх почуттів.
Я впевненний, коли людина навчиться любити й віддавати себе , не залишиться порожнечі в душі. Саме тоді прийде віддчуття щастя , яке ніколи не відлетить , наче казковий птах, бо сердце заповниться знанням про те, що ти і кожна людина потрібні цьому світу, навіть якщо оточуючи це не розуміють. Що кожна посмішка дитини, ображенного, старого - це вже багато коштує, це вже щастя.
Треба рости до справжньої любові, щоб наздогнати щастя.
Кожна людина на Землі мріє стати хоч колись щасливою. Але що таке щастя? Одним для здійснення цієї мрії потрібна влада, іншим- любов, комусь - тиха хатинка на березі океану. Але навіть досягаючи своєї мрії , людина відчуває через деякий час , що досягла не того, чого бажала понад усе. "Добра забагато не буває", - кажуть у народі, пояснюючи постійну жагу . Але я не згодна з таким поясненням.
"Щастя - казковий птах, якого ніколи не спіймати" ? Ні ! Гадаю, щастя - це стан душі й розуму. Чи дійсно людині для щастя потрібно щось матеріальне? Всі люди бажають одного - любові. Коли прагнуть влади, бажають замінити нестачу любові маревом із поваги та страхом інших. Говорячи про "хату , що з краю", мріють забути , що не мають справжніх почуттів.
Я впевненний, коли людина навчиться любити й віддавати себе , не залишиться порожнечі в душі. Саме тоді прийде віддчуття щастя , яке ніколи не відлетить , наче казковий птах, бо сердце заповниться знанням про те, що ти і кожна людина потрібні цьому світу, навіть якщо оточуючи це не розуміють. Що кожна посмішка дитини, ображенного, старого - це вже багато коштує, це вже щастя.
Треба рости до справжньої любові, щоб наздогнати щастя.