Правильно поставити розділові знаки Грозу віщувало все і дерева що тривожно шелестiли простягаючи своï вiти назустріч вітру і розвихрене таство і навіть коні що раз у раз злякано щулились схропуючи при кожному пориві вітру.

Сонце зовсім сховалося за хмари i стало темно начебто вночі. Раптом сліпучо-біла стрічка розділила небо немовбито хто розітнув його козацькою шаблею і почувся сильний удар. Здавалось щось важке упало в лісі.

По глухій давним-давно не їждженій дорозі що сховалась у високому споришу їхало десять чи дванадцять козаків одягнених у довгі киреї. Зачувши грім коні злякано відсахнулися вбік а вершники намагалися їх вгамувати. Стрункий тонконогий кінь переднього вершника сторожко повів вухами і скосивши очі прискорив ходу спонукуваний до цього господарем що пильно вдивлявся поперед себе. Це був Семен Палій. Невисокий кремезний сорокарічний з довгими вусами ГУСТИМИ бровами i всi не був схожий на того грізного Палія яким татари лякали своїх дітей. Скоріше щось лагідне i по-людськи тепле світилося в його темно-карих очах.

Ще мить і розгулялася справжня злива. Гуркiт грому стих а дощ усе дужчав.

Потім загін наблизився до староï липи і покружлявши на місці козаки взяли праворуч.

vikusya20001    1   15.12.2021 14:19    0