Потрібен твір-опис ітерєру хатини тараса в каневі

Поставити хату на тому місці, де вона колись стояла, було неможливо: тут стоїть сучасний музей. Тому й було вирішено відновити ЇЇ за музеєм, неподалік від могили І.О.Ядловського. Урочисте відкриття відбулося 3 серпня 1991 року.Все в хатині, як і колись.. В одній половині - Тарасова світлиця. Експозиція в ній відновлена після 1912 року, адже до наших днів зберігся вінок, який займає видне місце в цьому першому народному музеї Кобзаря .Він був привезений на могилу Т.Г. Шевченка актором Московського Художнього театру Г. Бурджаловим.у 19& роуі*.Поруч на стіні - портрет Т.Шевченка, копія роботи І.Ю. Рєпіна. В кутку , на стіні - картина невідомого художника початку XX ст. " Святий Тарасій", на якій зображений Тарас Шевченко в образі Святого. Відомо, що така картина була колись у Тарасовій світлиці . Копію виконав О. Максименко з м. Києва. Прикрашена ця картина багато вишитим рушником. У свій час такий рушник для першого народного музею поета в Каневі вишивала відома українська поетеса Леся Українка з донькою українського бібліографа, критика та фольклориста М. Комарова - Маргаритою. Оскільки Лесин рушник в даний час зберігається в Національному музеї Т.Г. Шевченка в м. Києві, для Тарасової світлиці його відтворила канівська майстриня Г.А. Бондаренко. Вона ж за документальною фотографією відтворила ще два пам'ятні рушники, які тут представлені. Решту вишитих та тканих кролевецьких рушників з колишньої Тарасової світлиці подарували сюди родичі Івана Олексійовича.Справа на стіні • картина художника Д.І. Безперчого "Бандурист", копія О. Максименка. На столі •• Книга вражень та "Кобзар" Т.Шевченка. Біля вінка стоїть національний музичний інструмент українського народу - бандура, подібна до тієї, що завжди тут була, її зробив учень відомого кобзаря Г.Ткаченка - М. Будник з м. Києва,В другій половині - відновлено кімнату, в якій жив охоронець Шевченкової могили. У її відтворенні велику до надали родичі Івана Олексійовича. Вони передали сюди цілий ряд меморіальних речей: мідний кухоль, лампадку, одяг бабусі Мелашки ( дружини І. Ядловського), круглий стільчик, на якому колись Іван Олексійович вирізував різні дерев'яні вироби.Серед подарованих родичами речей можна побачити два самовари, з яких у свій час їхній дідусь пригощав запашним чаєм із польових трав поетових шанувальників.На стіні - фото Івана Олексійовича, його дружини Меланії, дітей - Параски, Насті, Данила, Павла, Марини.