Перетворити іменники, що в дужках, на присвійні прикметники в потрібній формі.
1. Хто знає, чи не (дідусь) легенди, спогади та перекази про давнину заронили в (Тані) душу першу любов до рідного краю (О. Гончар). 2. (Галя) переляк минув, та серденько билось (Марко Вовчок). 3. А в (Чіпка) серці вже ворушилось бажання верховодити (Панас Мирний). 4. Повз (Матуха) двір як проходив, — глянув з цікавістю (А. Головко). 5. У (тітка) яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя (Є. Гуцало). 6. (Черниш) сім'я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала (О. Гончар). 7. Бачу (Сергій) замислений профіль (О. Гончар). 8. У (Сергій) настрої з'явилась великодушність (О. Гончар). 9. (Андрій) думки пливли далі (М. Коцюбинський). 10. На зоряному тлі побачив Давид її, (Зінька) змучене й зраділе обличчя (А Головко).
1. Хто знає, чи не дідусеві легенди, спогади та перекази про давнину заронили в Таньову душу першу любов до рідного краю (О. Гончар). 2. Галин переляк минув, та серденько билось (Марко Вовчок). 3. А в Чіпковім серці вже ворушилось бажання верховодити. (Панас Мирний) 4. Повз Матухів двір як проходив, — глянув з цікавістю (А. Головко). 5. У тітчиному яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя (Є. Гуцало). 6. Чернишова сім'я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала (О. Гончар). 7. Бачу Сергіїв замислений профіль (О. Гончар). 8. У Сергійовому настрої з'явилась великодушність (О. Гончар). 9. Андрійові думки пливли далі (М. Коцюбинський). 10. На зоряному тлі побачив Давид її, Зіньчине змучене й зраділе обличчя (А Головко).
Объяснение: