Перепишіть діалог, розставте розділові знаки. кажуть, ви вже одержали призначення? звернувся до інни археолог після мовчанки. так, незабаром з училищем розпрощаюсь. берете курс на кураївку. кличе вас берег любові… звідки ви це знаєте? здивовано запитала дівчина. багато що про вас знаю. цікавлюсь. це лише ви не хотіли помічати моїх зацікавлень зітхнув він. аж дивно чути. нічого дивного. люди шукають скарби. та не завжди шукають їх там, де вони лежать. а вони, може, під тобою. отут, де стоїш, під нашаруванням пилу та сміття. знов якось загадково. ви бажаєте ясності чіткості різкості? не знаю, як треба говорити в таких випадках, інно… колись для цього була вичерпна формула: ось вам моя рука і серце! розумієте? прийміть, не відкидайте їх, інно, і він простягнув їй руку. ви жартуєте? сказала дівчина, хоч бачила, що він не жартує. рука і серце повторив він зміненим стверділим до різкості голосом. не годиться такими речами жартувати… які жарти! (о. гончар).

"кажуть, ви вже одержали призначення? ",- звернувся до інни археолог після мовчанки. "так, незабаром з училищем розпрощаюсь". "берете курс на кураївку. кличе вас берег любові…" "звідки ви це знаєте? "- здивовано запитала дівчина. "багато що про вас знаю. цікавлюсь. це лише ви не хотіли помічати моїх зацікавлень",- зітхнув він. "аж дивно чути". "нічого дивного. люди шукають скарби. та не завжди шукають їх там, де вони лежать. а вони, може, під тобою. отут, де стоїш, під нашаруванням пилу та сміття". "знов якось загадково". "ви бажаєте ясності чіткості різкості? не знаю, як треба говорити в таких випадках, інно… колись для цього була вичерпна формула: ось вам моя рука і серце! розумієте? прийміть, не відкидайте їх, інно",- і він простягнув їй руку. "ви жартуєте? "- сказала дівчина, хоч бачила, що він не жартує. "рука і серце",- повторив він зміненим стверділим до різкості голосом. "не годиться такими речами жартувати…" "які жарти! "