Очі ніби з весняної хмари у них і подив від того білоповеневого квіту що затоплює повесні цей підлісний масив міста і якась сторожкість яку можна побачити тільки в очах матері і мудра задума що влягається десь глибоко барвою яблуневої пори золотої осені Синтаксичний розбір

dizi17    2   13.02.2022 05:17    5