«Не жити на світі»
Корабель линув уперед, долав бурхливі хвилі. Він то громадився на
гребенях, то м'яко западав униз, тоді знову піднімався й рухався далі.
Богдан пройшовся хиткою палубою, глянув за борт, зазирнув у
зеленкувату безодню.
На поверхні моря гойдалися, витанцьовували прозорі парасольки. Вони
були ніжні й прозорі. Красою ці морські створіння нагадували квіти. То були
медузи.
Раптом недалеко від борта з води вистрибнула сіра тварина з блискучою
шкірою. Вона була тупорила, мала великий, схожий на качиний дзьоб. Звірина
стрімко злетіла над водою і шубовснула на хвилю. Це був дельфін.
Моряки вважають дельфінів своїми друзями. Тварини вказують
кораблям безпечний шлях до берегів, іноді рятують тих, хто тоне. А от медузи
отруйні. Якщо взяти таку красуню в руки, вона боляче опече шкіру.
Як же багато на світі оманливого! Де добро? Де зло? Часом ворог
здається другом, а друг ввижається ворогом. Щоб не помилитися, треба судити не за зовнішністю, а за справами. Не жити у світі!

Написати стислий переказ.

ОЧЕНЬ ОТ

лсоаоа    3   01.05.2020 19:40    20