Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі,
Нащо літа молоді,
Веселі дівочі?
літа мої молоді
Марно пропадають,
Очі плачуть, чорні брови
Од вітру лялоть.
Серце в'яне, нудить світом,
Як пташка без волі.
Нащо ж мені краса моя,
Коли нема долі?
Тяжко мені сиротою
На сім світі жити;
Свої люди
як чужії,
Ні з ким говорити;
Нема кому розшитати,
Чого плачуть очі;
Нема кому розказати,
Чого серде хоче,
Чого серце, як голубка,
День і ніч воркус
Ніхто його не питає,
Не знав, не чує.
Чужі люди не спитають
Та й нащо питати?
Нехай плаче сиротина,
Нехай літа тратить!
Плач же, серце, плачте, очі,
Поки не заснули,
Голосніше, жалібніше,
Щоб вітри почу,
Щоб понеси буйнесенькі
За синее море
чорнявому зрадливому
На люте горе! що саме автор хотів розкрити у творі?​

kokorev861oxc4k3    1   16.03.2021 23:16    0