Напишіть твір-опис "останні вибрики зими". вдиваючи безособові речення

Зима часто починається з холодних вітрів і сонячних морозних днів, що прийшли на зміну дощам пізньої осені. Дерева, що вже давно скинули своє листя, занурюються в глибокий сон. Яскраве сонце світить лише кілька годин на добу і зовсім не зігріває.

На вулиці мороз, і люди видихають густі струмені пари. Усі закутались в теплі шарфи, сховали вуха під шапками, а руки в рукавички. Тільки ніс і щоки ніяк не вберегти від морозу, і вони стають рум'яними.

А потім випадає довгоочікуваний сніг - густий і чистий, який не тане через півгодини. Сніг перетворює звичайний світ навколо у казковий. Сніг товстим білим килимом вистилає дахи будинків, лягає на гілки дерев, а в повітрі ще кружляють великі сніжинки. Замерзають річки. А в містах заливають катки, на яких можна кататися на ковзанах або просто так, і там завжди повно дітвори. Грають в сніжки, ліплять сніговиків, катаються на санках і лижах. Всюди чути вибухи сміху і радісні крики.

Іноді буває така хуртовина, що не видно на метр попереду себе, вітер і сніг б'ють в обличчя. А бувають спокійні ясні дні, коли сніг виблискує на сонці, ніби складається з дорогоцінних каменів.

Коли наступають новорічні свята, всюди запалюють різнокольорову ілюмінацію - на центральній ялинці в центрі міста, у вікнах усіх  будинків і магазинів.

Зима - ніби справжня Снігова королева, холодна та іноді непривітна. Зате прекрасна в своїх шикарних білих ошатах зі снігу й прикрасах з діамантів льоду. Накинувши на плечі шаль з вітру та хуртовини, зима нечутним кроком легко ступає по землі, радуючи нас своєю красою і веселими зимовими забавами.